Improvement of the Model for Calculating the Operating Profit of Industrial Enterprises Taking into Account the Problem of Optimal Distribution of Productive Resources

On the ground of the conducted research, based on the stated goals and objectives, the model of calculating the operating profit of industrial enterprises, which is based on economic and mathematical dependencies, and takes into account the problem of optimal distribution of production resources in the system of operational management has been improved. Great attention has been paid to the analysis of the cost factors in the system of analysis of the ratio of “costs – volume – profit”, the definition of the optimal distribution of productive resources from the set of possible (admissible) ones in the organization of labor and production, the difference between accounting and economic approaches to calculating profit, the difference in approaches to the classification of overhead costs in terms of activity-based costing.On the ground of the conducted research, based on the stated goals and objectives, the model of calculating the operating profit of industrial enterprises, which is based on economic and mathematical dependencies, and takes into account the problem of optimal distribution of production resources in the system of operational management has been improved. Great attention has been paid to the analysis of the cost factors in the system of analysis of the ratio of “costs – volume – profit”, the definition of the optimal distribution of productive resources from the set of possible (admissible) ones in the organization of labor and production, the difference between accounting and economic approaches to calculating profit, the difference in approaches to the classification of overhead costs in terms of activity-based costing

Development Of A Customer Service System In Electronic Commerce

Information technologies and systems are developing rapidly. Therefore, there are significant changes in business entities’ interaction. E-business is an effective tool to make settlements with customers, expand markets for goods and services, seek new partners, and create a positive image. Certain business types are more favourable to introduce e-commerce; thus, their development level is higher. These are trade in intangible goods, securities, banking services, software development and implementation, information services, distance learning, etc. The purpose of this paper is to determine electronic commerce features in customer warranty and service. The following methods were used: bibliometric and content analysis in processing and searching literary sources; comparing protection of consumers’ interests; analysis and synthesis; consolidation and systematization, particularly in the analysis of legislation, literature, and statistics. Service and warranty are key commerce elements. They are customer services. For proper service and to be ahead of competitors, the consumers’ feedback, complaints, suggestions, recommendations, claims, constant response should be set up. Protecting consumer rights in e-commerce is ensured by “On consumer rights protection”, “On electronic commerce”, etc. Improving regulations between a consumer and a seller, and finding new implementing ways are necessary. Ukraine should fulfill its international legal obligations. Despite the fact that protection of consumer rights is regulated, e-commerce is not properly established and there is a negative experience in using it because of poor government control. E-commerce stores’ trends will allow achieving excellence, high ratings, and buyers’ confidence. The country should have a high-quality e-commerce service

Удосконалення моделі інноваційного розвитку виробничої системи промислових підприємств

The object of research is the features of the formation, use and development of the economic and mathematical model of the innovative development of the production system of industrial enterprises (IE). One of the main problems in the field of modeling innovation processes and optimizing the development processes of IE production systems is that the existing economic and mathematical models of the innovative development of the production system do not take into account the task of optimizing the production program in the operational management system. Here the interrelation of control accounts of digraphic accounting is important, based on the analysis of the specific features of the IE production capacity in the system for ensuring its competitiveness. In the process of research, the methods of generalization, systematization, system analysis, economic and mathematical modeling and a graphic method are used. With the help of these methods, a system of relations (equations) of the economical and mathematical model of the innovative development of the IE production system is proposed and theoretical principles are substantiated. As well as, existing solutions are systematized and practical recommendations for determining an option from an acceptable variant of the IE production program of an option that satisfies the conditions of production and optimizes the objective function in the “costs – production volume – profit” system are improved. Namely – the optimal ratio of the volume of production (sales) of products with the costs and the absolute financial criterion of development (net profit) of the enterprise. It is found that the production system of a modern IE should take into account the conceptual framework for determining the break-even and effective production volumes and consists of 3 subsystems: the “innovation” subsystem, the “development” subsystem and the “production” subsystem. The economical and mathematical model of the innovative development of the IE production system based on the business model for determining the break-even and effective production volumes in the system “costs – production volume – profit” in the enterprise is improved. And also takes into account the task of optimizing the production program in the system of operational management, taking into account the relationship of control accounts of digraphic accounting. The presented research should be considered when improving the IE system-oriented diagnostics and monitoring.Объектом исследования являются особенности формирования, использования и развития экономико-математической модели инновационного развития производственной системы промышленных предприятий (ПП). Одной из основных проблем в сфере моделирования инновационных процессов и оптимизации процессов развития производственных систем ПП является то, что существующие экономико-математические модели инновационного развития производственной системы не учитывают задачу оптимизации производственной программы в системе операционного менеджмента. Здесь важное значение имеет взаимосвязь контрольных счетов диграфичного учета, исходя из анализа особенностей производственных мощностей ПП в системе обеспечения его конкурентоспособности. В процессе исследования использовались методы обобщения, систематизации, системного анализа, экономико-математического моделирования и графический метод. С помощью этих методов предложена система соотношений (уравнений) экономико-математической модели инновационного развития производственной системы ПП и обоснованы теоретические положения. А также систематизированы существующие решения и усовершенствованы практические рекомендации по определению из допустимых вариантов производственной программы ПП того варианта, который удовлетворяет условиям производства и оптимизирует функцию цели в системе «затраты – объем производства – прибыль». А именно – оптимальное соотношение объема производства (реализации) продукции с затратами и абсолютным финансовым критерием развития (чистой прибыли) предприятия. Выяснено, что производственная система современного ПП должна учитывать концептуальные основы определения безубыточного и эффективного объемов производства и состоит из 3-х подсистем: подсистемы «инновации», подсистемы «развитие» и подсистемы «производство». Усовершенствована экономико-математическая модель инновационного развития производственной системы ПП, которая основывается на бизнес-модели определения безубыточного и эффективного объемов производства в системе «затраты – объем производства – прибыль» на предприятии. А также учитывает задачу оптимизации производственной программы в системе операционного менеджмента с учетом взаимосвязи контрольных счетов диграфичного учета. Представленные исследования целесообразно учитывать при совершенствовании системно-ориентированной диагностики и мониторинга деятельности ПП.Об’єктом дослідження є особливості формування, використання та розвитку економіко-математичної моделі інноваційного розвитку виробничої системи промислових підприємств (ПП). Однією із основних проблем у сфері моделювання інноваційних процесів та оптимізації процесів розвитку виробничих систем ПП є те, що існуючі економіко-математичні моделі інноваційного розвитку виробничої системи не враховують задачу оптимізації виробничої програми в системі операційного менеджменту. Тут важливе значення має взаємозв’язок контрольних рахунків діграфічного обліку, виходячи з аналізу особливостей виробничих потужностей ПП в системі забезпечення його конкурентоспроможності. В процесі дослідження використовувалися методи узагальнення, систематизації, системного аналізу, економіко-математичного моделювання та графічний метод. За допомогою цих методів запропоновано систему співвідношень (рівнянь) економіко-математичної моделі інноваційного розвитку виробничої системи ПП і обґрунтовано теоретичні положення. А також систематизовано існуючі рішення та удосконалено практичні рекомендації щодо визначення з допустимих варіантів виробничої програми ПП того варіанту, який задовольняє умови виробництва та оптимізує функцію цілі в системі «витрати – обсяги виробництва – прибуток». А саме – оптимальне співвідношення обсягу виробництва (реалізації) продукції з витратами і абсолютним фінансовим критерієм розвитку (чистим прибутком) підприємства. З’ясовано, що виробнича система сучасного ПП повинна враховувати концептуальні засади визначення беззбиткового та ефективного обсягів виробництва і складається з 3-х підсистем: підсистеми «інновації», підсистеми «розвиток» та підсистеми «виробництво». Удосконалено економіко-математичну модель інноваційного розвитку виробничої системи ПП, яка ґрунтується на бізнес-моделі визначення беззбиткового та ефективного обсягів виробництва в системі «витрати – обсяги виробництва – прибуток» на підприємстві. А також враховує задачу оптимізації виробничої програми в системі операційного менеджменту з урахуванням взаємозв’язку контрольних рахунків діграфічного обліку. Представлені дослідження доцільно враховувати при удосконаленні системно-орієнтованої діагностики та моніторингу діяльності ПП

Удосконалення моделі інноваційного розвитку виробничої системи промислових підприємств

The object of research is the features of the formation, use and development of the economic and mathematical model of the innovative development of the production system of industrial enterprises (IE). One of the main problems in the field of modeling innovation processes and optimizing the development processes of IE production systems is that the existing economic and mathematical models of the innovative development of the production system do not take into account the task of optimizing the production program in the operational management system. Here the interrelation of control accounts of digraphic accounting is important, based on the analysis of the specific features of the IE production capacity in the system for ensuring its competitiveness. In the process of research, the methods of generalization, systematization, system analysis, economic and mathematical modeling and a graphic method are used. With the help of these methods, a system of relations (equations) of the economical and mathematical model of the innovative development of the IE production system is proposed and theoretical principles are substantiated. As well as, existing solutions are systematized and practical recommendations for determining an option from an acceptable variant of the IE production program of an option that satisfies the conditions of production and optimizes the objective function in the “costs – production volume – profit” system are improved. Namely – the optimal ratio of the volume of production (sales) of products with the costs and the absolute financial criterion of development (net profit) of the enterprise. It is found that the production system of a modern IE should take into account the conceptual framework for determining the break-even and effective production volumes and consists of 3 subsystems: the “innovation” subsystem, the “development” subsystem and the “production” subsystem. The economical and mathematical model of the innovative development of the IE production system based on the business model for determining the break-even and effective production volumes in the system “costs – production volume – profit” in the enterprise is improved. And also takes into account the task of optimizing the production program in the system of operational management, taking into account the relationship of control accounts of digraphic accounting. The presented research should be considered when improving the IE system-oriented diagnostics and monitoring.Объектом исследования являются особенности формирования, использования и развития экономико-математической модели инновационного развития производственной системы промышленных предприятий (ПП). Одной из основных проблем в сфере моделирования инновационных процессов и оптимизации процессов развития производственных систем ПП является то, что существующие экономико-математические модели инновационного развития производственной системы не учитывают задачу оптимизации производственной программы в системе операционного менеджмента. Здесь важное значение имеет взаимосвязь контрольных счетов диграфичного учета, исходя из анализа особенностей производственных мощностей ПП в системе обеспечения его конкурентоспособности. В процессе исследования использовались методы обобщения, систематизации, системного анализа, экономико-математического моделирования и графический метод. С помощью этих методов предложена система соотношений (уравнений) экономико-математической модели инновационного развития производственной системы ПП и обоснованы теоретические положения. А также систематизированы существующие решения и усовершенствованы практические рекомендации по определению из допустимых вариантов производственной программы ПП того варианта, который удовлетворяет условиям производства и оптимизирует функцию цели в системе «затраты – объем производства – прибыль». А именно – оптимальное соотношение объема производства (реализации) продукции с затратами и абсолютным финансовым критерием развития (чистой прибыли) предприятия. Выяснено, что производственная система современного ПП должна учитывать концептуальные основы определения безубыточного и эффективного объемов производства и состоит из 3-х подсистем: подсистемы «инновации», подсистемы «развитие» и подсистемы «производство». Усовершенствована экономико-математическая модель инновационного развития производственной системы ПП, которая основывается на бизнес-модели определения безубыточного и эффективного объемов производства в системе «затраты – объем производства – прибыль» на предприятии. А также учитывает задачу оптимизации производственной программы в системе операционного менеджмента с учетом взаимосвязи контрольных счетов диграфичного учета. Представленные исследования целесообразно учитывать при совершенствовании системно-ориентированной диагностики и мониторинга деятельности ПП.Об’єктом дослідження є особливості формування, використання та розвитку економіко-математичної моделі інноваційного розвитку виробничої системи промислових підприємств (ПП). Однією із основних проблем у сфері моделювання інноваційних процесів та оптимізації процесів розвитку виробничих систем ПП є те, що існуючі економіко-математичні моделі інноваційного розвитку виробничої системи не враховують задачу оптимізації виробничої програми в системі операційного менеджменту. Тут важливе значення має взаємозв’язок контрольних рахунків діграфічного обліку, виходячи з аналізу особливостей виробничих потужностей ПП в системі забезпечення його конкурентоспроможності. В процесі дослідження використовувалися методи узагальнення, систематизації, системного аналізу, економіко-математичного моделювання та графічний метод. За допомогою цих методів запропоновано систему співвідношень (рівнянь) економіко-математичної моделі інноваційного розвитку виробничої системи ПП і обґрунтовано теоретичні положення. А також систематизовано існуючі рішення та удосконалено практичні рекомендації щодо визначення з допустимих варіантів виробничої програми ПП того варіанту, який задовольняє умови виробництва та оптимізує функцію цілі в системі «витрати – обсяги виробництва – прибуток». А саме – оптимальне співвідношення обсягу виробництва (реалізації) продукції з витратами і абсолютним фінансовим критерієм розвитку (чистим прибутком) підприємства. З’ясовано, що виробнича система сучасного ПП повинна враховувати концептуальні засади визначення беззбиткового та ефективного обсягів виробництва і складається з 3-х підсистем: підсистеми «інновації», підсистеми «розвиток» та підсистеми «виробництво». Удосконалено економіко-математичну модель інноваційного розвитку виробничої системи ПП, яка ґрунтується на бізнес-моделі визначення беззбиткового та ефективного обсягів виробництва в системі «витрати – обсяги виробництва – прибуток» на підприємстві. А також враховує задачу оптимізації виробничої програми в системі операційного менеджменту з урахуванням взаємозв’язку контрольних рахунків діграфічного обліку. Представлені дослідження доцільно враховувати при удосконаленні системно-орієнтованої діагностики та моніторингу діяльності ПП

Інституційні детермінанти стресових ситуацій в органах публічної влади України

The meaning of the terms «stress» and «stressful situation» in the context of public authorities' professional activity is revealed. The relationship between the categories «environment» and «situation» in terms of factors influencing civil servants' stress tolerance is studied. The definitions of the terms "public authority", «subjects of public authority», and the forms of exercising public authority in Ukraine are presented. The standard and distinctive features of state and municipal forms of public power in Ukraine are determined. Among the institutional characteristics of public authorities in Ukraine, those that need to be administered as determinants of stressful situations are singled out: the pressure of civil society and dualism at each public authority level. To confirm this, the article presents the results of its survey of civil servants and local government officials in Ukraine to identify internal and external stressors in their work, which affect its effectiveness and efficiency. The obtained results testify to the lack of perfect legislation in public administration in Ukraine and the ignorance of specialists of all institutional norms that regulate public authorities' professional activity. It is proposed to develop unique training programs for civil servants and officials of local governments on the interpretation of changes to regulations and instructions within these documents. It is also necessary to adapt existing vocational training programs for public authorities to the external environment's requirements, directing them to develop appropriate personal qualities. Also, a mechanism should be introduced to monitor the impact of civil servants' professional training on the effectiveness of their professional activities using measurable indicators to adjust such programs and select the most effective ones.Розкрито зміст понять «стрес» та «стресова ситуація» в розрізі професійної діяльності персоналу органів публічної влади. Досліджено співвідношення категорій «середовище» та «ситуація» з точки зору сукупності чинників, що впливають на стресостійкість державних службовців. Представлено визначення понять «публічна влада», «суб’єкти публічної влади», а також форми здійснення публічної влади в Україні. Визначено спільні та відмінні ознаки державної та муніципальної форм публічної влади в Україні. Серед інституційних характеристик органів публічної влади в Україні виокремлено ті, що потребують адміністрування як детермінанти стресових ситуацій, а саме: тиск громадянського суспільства та дуалізм на кожному рівні публічної влади. На підтвердження цього у статті представлено результати власного опитування державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування в Україні, з метою ідентифікування внутрішніх та зовнішніх стресогенних чинників у їх роботі, що впливають на її результативність та ефективність. Отримані результати свідчать про відсутність досконалого законодавства в галузі державного управління в Україні, а також незнання фахівцями усіх інституційних норм, які регулюють професійну діяльність персоналу органів публічної влади. Запропоновано розробити спеціальні навчальні програми для державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування щодо трактування змін до нормативно-правових актів, а також інструкцій в межах цих документів. Також потрібно адаптувати існуючі програми професійного навчання для персоналу органів публічної влади до вимог зовнішнього середовища, спрямовуючи їх на розвиток відповідних особистісних якостей. Окрім цього, варто запровадити механізм моніторингу впливу результатів професійного навчання державних службовців на ефективність їх професійної діяльності за допомогою вимірних індикаторів, з метою корегування таких програм та вибору найбільш ефективних

Тенденції та перспективи розвитку агропромислового сектору регіонів України

Ensuring the development of the agro-industrial sector at both the national and regional levels is a priority for Ukraine’s integration not only into the European but also into the global economic space. The purpose of the article is to study the trends and prospects for the development of the agro-industrial sector of the regions of Ukraine. In the research process, the methods of theoretical analysis, synthesis, observation, description, tabular-graphic, correlation analysis were used. According to the study results, the reduction of the share of agriculture, forestry and fisheries sector in the structure of the gross domestic product of Ukraine in the period 2015–2019 from 12.06% in 2015 to 8.97% in 2019 was established. The unstable dynamics of the agricultural index in Ukraine during 2015–2020 was determined, wherein 2019–2020, the decrease in the physical volume of agricultural production by farms of all categories was 6.8 and 12.9 relative points compared to previous years. There was revealed the growing dynamics of labour productivity at enterprises engaged in agricultural activities in 2015-2019, except for the year 2017, when there was a slight decrease in this indicator by 1.3%, compared to 2016. The results of the correlation analysis, aimed at determining the relationship between the key variables that characterize the development of the agro-industrial sector of Ukraine, showed that among the studied regions of Ukraine, a very high and high direct correlation was demonstrated by nine regions of Ukraine, among which the Lviv region became the leader. The proposed approach to applying correlation analysis between the volume of output and the expenses of all enterprises for the production (work, services) can be applied to other types of economic activity.Prospects for the development of the agro-industrial sector of the regions of Ukraine are seen in the following: 1) the creation of unique integration business networks through the implementation of cooperation mechanisms; 2) support for the implementation of export operations at the appropriate level and the development of the existing export support infrastructure, in particular at the regional level; 3) establishing cooperation between potential producers of raw materials and processors, efficient use of production capacity and innovative production of agro-industrial complex (AIC) with the use of technological innovations on this basis; 4) effective use and increase of resource potential, ensuring the economic stability of agro-industrial entities; 5) state support and stimulation of the agro-industrial complex; 6) reforming the scientific and technical sphere of the agro-industrial complex.Забезпечення розвитку агропромислового сектору як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях, виступає пріоритетним завдання інтеграції України не тільки у європейський, але і у глобальний економічний простір. Метою статті є дослідження тенденцій та перспектив розвитку агропромислового сектору регіонів України. У процесі дослідження використано методи теоретичного аналізу, синтезу, спостереження, опису, таблично-графічний, кореляційного аналізу. За результатами дослідження встановлено скорочення частки сектору сільського, лісового та рибного господарства у структурі валового внутрішнього продукту України в період 2015–2019 років із 12,06 % у 2015 році до 8,97 % у 2019 році. Визначено нестабільну динаміку індексу сільського господарства в України протягом 2015–2020 років, де у 2019–2020 роках зниження фізичного обсягу виробництва продукції сільського господарства господарствами усіх категорій становило 6,8 та 12,9 відносних пункти у порівнянні з попередніми роками. Виявлено зростаючу динаміку продуктивності праці на підприємствах, що здійснюють сільськогосподарську діяльність, в період 2015–2019 років, за винятком 2017 року, коли відбулося незначне зниження цього показника на 1,3 % у порівнянні із 2016 роком. Результати проведеного кореляційного аналізу для визначення взаємозв’язку між ключовими змінними, що характеризують розвиток агропромислового сектору регіонів України, засвідчили, що серед досліджуваних регіонів України дуже високу та високу пряму кореляційну залежність продемонстрували 9-ть регіонів України, серед яких лідером була Львівська область. Запропонований підхід до застосування кореляційного аналізу між обсягом виробленої продукції та витратами усіх підприємств на виробництво продукції (робіт, послуг) можна застосовувати для інших видів економічної діяльності. Перспективи розвитку агропромислового сектору регіонів України вбачаються у такому: 1) створенні спеціальних інтеграційних бізнес-мереж через реалізацію механізмів взаємодії; 2) підтримці здійснення на належному рівні експортних операцій та розвитку власне інфраструктури підтримки експорту, зокрема на рівні регіонів; 3) налагодженні співпраці між потенційними виробниками сировинних ресурсів та переробниками, ефективному використанні виробничих потужностей та інноваційному виробництві продукції агропромислового комплексу (АПК) із застосуванням на цій основі технологічних нововведень; 4) ефективному використанні та нарощуванні ресурсного потенціалу, забезпеченні економічної стабільності суб’єктів господарювання АПК; 5) державній підтримці та стимулюванні сфери АПК; 6) реформуванні науково-технічної сфери АПК

ASSESSMENT OF THE IMPACT OF MACROECONOMIC CRISES AND WAR ON THE ACTIVITIES OF JSC “UKRZALIZNYTSIA”

Despite the substantial threat that macroeconomic crisis and war pose to the economic activity of organizations, little attention is paid in the existing literature to the rigorous identification and quantification of such effects. Given this fact, the purpose of the study is to rigorously estimate and quantify the effects of military aggression on the economic activity of organizations in the context of macroeconomic crises. The research methodology includes empirical and quantitative analysis. The empirical analysis was conducted on the basis of official statistical data of JSC “Ukrzaliznytsia” and the Ministry of Finance of Ukraine. Quantitative analysis is based on Event Study and Difference-in-Difference methods to quantify the impact of macroeconomic crises and the war on the organization. Quantitative estimates of the negative impacts of two macroeconomic crises (2009 and 2014–2015) and military action (which began in 2014, but does not take into account its new stage – war from 2022) in Ukraine on the freight traffic of JSC “Ukrzaliznytsia" were obtained. The application of the proposed approach to assessing the effect of war due to its universality is possible for the needs and goals not only of transport companies but also of other organizations. The novelty – among the available developments on this issue, a formal assessment of the effect of military aggression which began in 2014 in the macroeconomic crises’ context was conducted for the first time using the existing methods, which allows obtaining parameter estimates resistant to individual-specific and time-specific heterogeneity

Особливості розбудови професійного самоврядування в системі прокуратури, судової влади та адвокатури України

Based on a comparative analysis of the sectoral legislation of Ukraine and the practice of its application, the article studies the features of the development of professional self-government in the system of prosecutors, judicial authorities and the bar. It has been found out that prosecutorial self-government in Ukraine is conducted through the Council of Prosecutors of Ukraine (the highest body of prosecutorial self-government in the period between all-Ukrainian conferences of prosecutors) and the all-Ukrainian conference of prosecutors (the highest body of judicial self-government). It has been determined that prosecutorial self-government is a collective independent decision of prosecutors on issues related to the activities of prosecutorial bodies. It has been established that the system of bar self-government bodies in Ukraine is formed by: 1) the Congress of advocates of Ukraine; 2) the Bar Council of Ukraine; 3) the Supreme Qualification and Disciplinary Commission of Advocacy; 4) the Supreme Audit Commission of the Bar; 5) the Regional Conference of Advocates; 6) the Council of Advocates of the region; 7) the Qualification and Disciplinary Commission; 8) the Audit Commission of the region. It has been found that the bodies of judicial self-government in Ukraine are: 1) a meeting of judges, which is a gathering of judges belonging to the corresponding court aimed at discussing the internal activities of such a court and making appropriate collective decisions based on the discussion of such issues; 2) the Council of Judges of Ukraine (the highest body of judicial self-government, which also functions as the executive body of the Congress of Judges of Ukraine); 3) the Congress of Judges of Ukraine (the body that makes decisions that are binding on all bodies of judicial self-government and all courts in Ukraine). It is noted that the prospects for further research in this area are to determine the role of the judiciary in the constitutional and legal mechanism for the protection of human rights and freedoms and to study the requirements for incompatibility of a judge, prosecutor and lawyer with other activities in the context of comparative constitutional law.У статті на основі порівняльного аналізу галузевого законодавства України і практики його застосування досліджено особливості розбудови професійного самоврядування в системі органів прокуратури, органів судової влади та органів адвокатського самоврядування. Встановлено, що розбудова професійного самоврядування в системі органів прокуратури, органів судової влади та органів адвокатського самоврядування в Україні регулюється Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру», Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». З’ясовано, що прокурорське самоврядування в Україні проводиться через Раду прокурорів України (вищий орган прокурорського самоврядування у період між всеукраїнськими конференціями прокурорів) і всеукраїнську конференцію прокурорів (найвищий орган суддівського самоврядування). Визначено, що прокурорське самоврядування являє собою колективне самостійне вирішення прокурорами питань, пов’язаних із діяльністю органів прокуратури. Встановлено, що систему органів адвокатського самоврядування в Україні формують: 1) З’їзд адвокатів України; 2) Рада адвокатів України; 3) Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури; 4) Вища ревізійна комісія адвокатури; 5) Конференція адвокатів регіону; 6) Рада адвокатів регіону; 7) Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія; 8) Ревізійна комісія регіону. З’ясовано, що органами суддівського самоврядування в Україні є: 1) збори суддів, що являють собою зібрання суддів, що належать до відповідного суду, для того, щоб обговорити питання внутрішньої діяльності такого суду та ухвалити відповідні колективні рішення за результатами обговорення таких питань; 2) Рада суддів України (вищий орган суддівського самоврядування, при чому він функціонує як виконавчий орган з’їзду суддів України); 3) з’їзд суддів України (орган, що приймає рішення, які є обов’язковими до виконання усіма органами суддівського самоврядування та усіма судами в Україні). Зазначено, що перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є визначення ролі судової влади в конституційно-правовому механізмі захисту прав і свобод людини та дослідження вимог щодо несумісності посади судді, прокурора та адвоката з іншими видами діяльності в контексті порівняльного конституційно-правового аспекту

Моніторинг економічної ефективності застосування системно-функціонального підходу в управлінні інноваційним розвитком будівельних підприємств

The article aims to develop recommendations for improving the mechanism of monitoring the economic efficiency of implementing the system-functional approach in the management of innovative development of construction enterprises.During the research, there was used morphological analysis - to structure the object of study, models and methods of system analysis, tools for forming topological spaces and axiomatics of set theory - to explain object monitoring's logic Bayesian equation - estimate the probability of alternative events.As a result of the study, the object of monitoring is morphologically structured, topologies for analysis of the state of the object of monitoring are presented, and equations for estimating the probability of alternative events that characterize changes in the object of monitoring are constructed.The scientific novelty of the study lies in improving the mechanism for monitoring the economic efficiency of the system-functional approach in the management of innovative development of construction enterprises, which, unlike the existing ones, is based on morphological analysis tools, identification of topological and metric spaces, construction and solution of Bayes' equations.The practical value of the research results lies in developing methodological tools for managing the innovative development of construction companies based on a system-functional approach, particularly in terms of improving the monitoring mechanism. The author's proposals can be used in practical business structures (construction companies) of all forms of ownership.Мета статті полягає у розробленні рекомендацій із удосконалення механізму моніторингу економічної ефективності застосування системно-функціонального підходу в управлінні інноваційним розвитком будівельних підприємств.Під час дослідження застосовано: морфологічний аналіз – для структурування об’єкта дослідження; моделі та методи системного аналізу, інструментарій формування топологічних просторів і аксіоматику теорії множин – для пояснення логіки моніторингу об’єкта; рівняння Баєса – для оцінювання ймовірностей настання альтернативних подій.У результаті виконаного дослідження морфологічно-структуровано об’єкт моніторингу, представлено топології для аналізу стану об’єкта моніторингу, а також побудовано рівняння для оцінювання ймовірностей настання альтернативних подій, які характеризують зміни в об’єкті моніторингу.Наукова новизна виконаного дослідження полягає в удосконаленні механізму моніторингу економічної ефективності застосування системно-функціонального підходу в управлінні інноваційним розвитком будівельних підприємств, який, на відміну від існуючих, базується на інструментарії морфологічного аналізу, ідентифікуванні топологічно-метричних просторів, побудові і розв’язанні системи рівнянь Беєса.Практична цінність результатів дослідження полягає у розробленні методичного інструментарію із управління інноваційним розвитком будівельних підприємств на засадах системно-функціонального підходу, зокрема – в частині удосконалення механізму моніторингу. Авторські пропозиції можуть бути використані в практичній діяльності підприємницьких структур (будівельних підприємств) усіх форм власності.

Особливості правових відносин, які виникають в мережі Інтернет

Based on the methodology of system analysis, the article examines the features of legal relations that arise on the Internet. It is defined that Internet legal relations are legally regulated public relations under the state's protection, which arise based on digital technologies in cyberspace. It is stated that there are many entities on the Internet which can be grouped into: technical entities, people responsible for the functioning of the Internet; individual subjects and users; collective subjects, among which are the governmental entities, which provide legal regulation of relations on the Internet, policy development and implementation; non-governmental entities - business; civil society, stakeholders in the expansion of the Internet and infrastructure development; international organizations that coordinate issues, develop technical and legal standards related to the Internet. The legal personality of the subjects of Internet relations is described. It is noted that the subjects exercise the rights that are aimed at certain interest groups: services, goods, information. The specifics of the Internet legal relations are that the rules of administrative, informational, civil, criminal law, etc. will be applied, depending on the object to which the subjects' interests are directed.У статті на основі методології системного аналізу досліджуються особливості правових відносин, які виникають в мережі Інтернет. Зазначено, що інтернет-правовідносини – це регульовані правом суспільні відносини, що знаходяться під охороною держави, які виникають на основі цифрових технологій у віртуальному просторі. Вказано, що в Інтернеті діє безліч суб’єктів, які можна об’єднати в групи: технічні суб’єкти, відповідальні особи за роботу Інтернету; індивідуальні суб’єкти, користувачі; колективні, серед яких державні, що забезпечують нормативно-правове регулювання відносин в Інтернеті, розробку та реалізацію політики; недержавні суб’єкти – бізнес; громадянське суспільство, зацікавлені особи в розширенні можливостей Інтернету і розвитку інфраструктури; міжнародні організації, які забезпечують координацію питань, розробку технічних і правових стандартів, пов’язаних з Інтернетом. Охарактеризовано правосуб’єктність суб’єктів інтернет-відносин. Зазначено, що суб’єкти реалізують права, які спрямовані на певні групи інтересів: послуги, товари, інформацію; специфіка інтернет-правовідносин полягає в тому, що в залежності від об’єкта, на який спрямовані інтереси суб’єктів, будуть діяти норми права адміністративного, інформаційного, цивільного, кримінального тощо